Лялька без емоцій: роботи майстрині з Русино-Берестечка купують іноземці
Ляльки Валентини Міркевич мають особливу енергетику, найбільше її роботи подобаються іноземцям.
Валентина Міркевич із села Русино-Берестечко Демидівського району нині офіційно безробітна. До цього вісім років працювала на заводі в Луцьку. Втім через стан здоров’я змушена була залишити працю. Тоді, розповідає, й почала шукати способи, як заробляти вдома.
«Справ у селі завжди вистачає: і по господарству, й на городі, і в хаті… Проте хотілося щось робити для себе, для задоволення. Так у моєму житті й з’явилися лялечки. Про цей вид рукоділля дізналася з інтернету, розповіла подрузі. Вона й наполягла, аби я поїхала на майстер-клас у Луцьк. Тепер моя лялька кардинально відрізняється від тієї, яку я пошила під час навчання: інша фактура, викройка… Техніку відточувала «по крупинках». Насправді, це копітка праця. Лише на перший погляд здається, що шити такі вироби просто», – каже майстриня.
Жінка зізнається, отримує справжнє задоволення від того, як з клаптика тканини та синтепону «народжується» лялечка. Нині Валентина виготовляє два види іграшок: інтер’єрні та ігрові. Пояснює, з ігрової можна знімати одяг, з інтер’єрної – ні.
Читайте також: Канзаши у декреті: як товарознавиця із Копані почала виготовляти дитячі прикраси
«Знали б ви, скільки було і сліз, і розчарувань… Але мене підтримав чоловік, за що йому дуже вдячна. Він жодного разу не сказав: «Що ти там вовтузишся? Йди на роботу». Навпаки, заспокоював, що треба «набити руку», казав, що навички прийдуть з часом. Майстрів, насправді, багато, проте навчати когось іншого ніхто не хоче…», – розповідає Валентина Міркевич.
Іграшки пані Валентини екологічно чисті, виготовлені зі спеціальної тканини, синтепону та штучного волосся, яке текстурою схоже з натуральним. Останній атрибут жінка купувала в Китаї. Нині, зізнається, через епідемію коронавірусу змушена шукати альтернативу. Як варіант розглядає волосся із пуху кози або ниток.
«З китайським волоссям мені подобалося працювати. Іноді навіть клієнти питали, де я беру стільки людського волосся (сміється – авт.)», – каже лялькарка.
Для того, щоб пошити ляльку, майстриня витрачає до трьох днів. Дивлячись на клієнта, Валентина одразу малює в уяві майбутній виріб. Покупці ж, своєю чергою запевняють, що іграшки рукодільниці з Русино-Берестечка не прості – вони мають здатність допомагати людям, зцілювати. А все тому, запевняють, що заряджені добротою та позитивною енергетикою майстрині.
Читайте також: Як демидівчанка за півроку схудла на понад 60 кілограмів
Що цікаво, ляльки Валентини Міркевич не мають рота, а замість очей у них дві крапки. Жінка пояснює, що це авторський задум. Мовляв, така іграшка не передає емоцій. І якщо людині важко, вона сміливо може «вилити душу» ляльці, а та ніколи цього не викаже...
Роботи пані Валентина мають попит за кордоном. Нині жінка працює над трьома ляльками, які поїдуть у Францію.
«В Україні поки що успіхами похвалитися не можу. Може, тому, що рекламую себе мало, чи у тутешніх людей сподобання інші. Проте зупинятися на досягнутому не планую. Хочу й надалі розвиватися, вдосконалювати вміння. А ще – дуже мрію, аби знайшлися ті, хто б захотів у мене навчитися цієї майстерності. Сподіваються, що колись відкрию свою онлайн-школу, у якій ділитимуся з іншими людьми своїми навичками», – резюмує Впалентина Міркевич.
Марія МАРТИНЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром