Зірки району: відомого сатирика вигнали з училища, бо відмовився вступати в комсомол

23 Червня 2019, 09:00

1287

Ростислав Солоневський

Журналісти видання «Район.Демидівка» продовжують знайомити своїх читачів із визначними особистостями, які народилися, або й досі живуть на Демидівщині. Наступна наша розповідь про відомого письменника, поета-сатирика Ростислава Солоневського. Якщо ви знаєте людей, про яких варто написати, чекаємо ваших відгуків у коментарях до матеріалу, або ж на електронну адресу нашого сайту [email protected].

Ростислав Тимофійович Солоневський народився 25 квітня у селі Вовковиї на Демидівщині. Його батьки були хліборобами. Коли вчився у школі, грянула війна, тож про продовження освіти не могло бути й мови. Тоді хлопчик став учнем стельмаха, опановував вміння робити колеса до воза.

Згодом, таки зкінчивши семирічку, майбутній письменник вступив до Дубенського педагогічного училища. Втім, після трьох літ навчання, 1950 року, Ростислава Солоневського відрахували виключили з навчального закладу, бо відмовився вступати в комсомол. Попри цю неприємність, того ж року хлопець таки став вчителювати. Його прийняли на роботу у Хотинській шкоді Радивилівського району. Звідти, 1951, Ростислава забрали до армії.

Повернувшись із війська, Солоневський поновився в Дубенському училищі. Цей навчальний заклад, до речі, він закінчив із відзнакою.

Доля розпорядилася так, що працювати Ростислав Тимофійович поїхав у селище Клевань Рівненського району. Очолював районий будинок школярів та юнацтва, вчителював у другій школі – викладав тут креслення та математику. Роботу поєднував із навчанням у Рівненському педагогічному інституті.

Педагогіці Ростислав Тимофійович присвятив цілих 40 років, ставши відмінником народної освіти. Він багато працював над тим, аби суспільство якомога більше дізналося про національно-визвольну боротьбу початку ХХ століття, Українську повстанську армію, долі репресованих. Свої роботи письменник неодноразово публікував на сторінках обласних газет.

Окрім вчителювання, Солоневський мав ще одну пристрасть. Літературну. Ті, хто добре знав чоловіка, розповідають, що віршовані рядки «сипалися» з Ростислава Тимофійовича, де б він не був. З-під його пера вийшло понад три десятки книжок гумору та сатири. Серед яких «Бувальщина навиворіт», «Хто є хто», «Я за голкою біжу», «Хитрий внук», «Бійтесь Бога, приймаки!»…

Сатирик був лауреатом літературних премій імені Валер’яна Поліщука та Григорія Чубая.

Також літератор багато писав для дітей. Часто організовував творчі зустрічі зі школярами. Нерідко приїздив на свою маленьку батьківщину.

Писати Ростислав Солоневський продовжував навіть тоді, коли повністю втратив зір. Не зникло й почуття гумору… Протягом багатьох років без участі цього поета не обходилися жодні святкові заходи Українського товариства сліпих. Його любили та поважали за людяність, громадську позицію, а також витончене розуміння українського народного гумору та жарту.

Наприкінці серпня 2016 року Ростислав Солоневський переніс мікроінсульт. Серце визначного демидівчанина перестало битися за кілька днів після удару, 5 вересня. 86 річний поет помер вдома, так і не прийшовши до свідомості.

Поховали Ростислава Тимофійовича у Клевані, де він і прожив більшу частину свого життя.