Демидівський ліцей: шлях зі школи-семирічки до престижного навчального закладу

08 Червня 2019, 14:26

3255

Першу двомовну школу-семирічку у Демидівці відкрили 917 році. У школі навчалося 138 дітей, у переважній більшості – діти польських посадників та єврейських заможних крамарів.

Навчання було платним і не для всіх доступним, особливо у старших (5–7) класах. Діти селян в основному закінчували навчання після 1–2 або 3 класу. Така політика в галузі освіти призвела до того, що уже в 1931 році зросла кількість неписьменних. У школі працювало п’ятеро вчителів. У 1932 році Дем’ян Кухарук на власний кошт збудував нове приміщення школи. Про це йдеться на сайті навчального закладу

Велику роботу серед населення у Демидівці вела «Просвіта», активними членами якої були Павло Михайлович Пекарський та Степан Йосипович Цалапюк. Вони розповсюджували «Почаївський листок», тижневики «Народні вісті», «Волинська неділя», «Приятель господаря», «Сільський світ», «Рільник», дитячий журнал «Сонечко». У кінці 20-х років польські власті приступили до ліквідації просвітянської організації.

У 1924 році польський уряд прийняв постанову про заборону користування українською мовою в державних установах. Міністр освіти провів реформу, за якою більшість україномовних шкіл перетворювалися на двомовні з переважанням польської мови. У Демидівці та сусідніх селах українські школи були перетворені на двомовні, а вчителі-українці звільнені з роботи…

Непросто було навчатися і у воєнні роки. 10 квітня 1944 року розпочалося навчання дітей шкільного віку, а 25 серпня 1946 року сформовано школу-семирічку.

«Підручників не було, писали на газетах, використовуючи світлі місця, або на сірому папері з-під мішків. Наповнюваність класів перевищувала 37 учнів, а тому часто сиділи за партою по трьох», – згадує про тяжкі умови ветеранка педагогічної праці Анна Ошарська

Силами вчителів та учнів у райцентрі було побудовано чотири дерев’яні школи з розібраних по селах будинків.

«Після денної напруженої роботи з учнями, вчителі вечорами ішли вчити грамоти їхніх батьків, які збиралися по хатах по 6–7 осіб і жадібно засвоювали перші ази писемності – від хрестиків переходили до написання свого прізвища. Так від вечірніх гуртків ми перейшли до вечірніх шкіл малописьменних», – із спогадів учительки Н.О.Безугло

У 1946–1947рр. у школі навчалося 219 учнів, за рік їх число збільшилося до 330. У 1947–48 н.р. школа реорганізована у середню. 1949 рік – рік першого випуску середньої школи. 15 випускників здавали випускні екзамени у Млинові, тому що в Демидівці на той час не було учителів з вищою освітою, щоб створити екзаменаційну комісію.

Освіта 60-х років перебувала у стані постійного експерименту, політизації, пристосування до потреб комуністичного будівництва. З 1960 по 1970 рік школу закінчило 743 учні. Золоті медалі одержали 8 учнів, срібні медалі – 9 учнів. З 1960 року кількість учнів поступово почала збільшуватись і досягла в 1970 році 73

Завданнями школи 70–80 років було забезпечення середньою освітою кожного громадянина України, незалежно від його бажання і соціальної потреби. У ці роки були створені виховні центри, обладнувались навчальні кабінети. Окрасою школи став музей природи.

У 70–80 роки Демидівська школа була центром естетичного виховання школярі – організовувались спортивні змагання, конкурси, олімпіади, фестивалі, зустрічі з цікавими людьми. У 1974 році утворено шкільне біологічне товариство «Мала Тимірязєвка», яке двічі виходило переможцем Всесоюзного конкурсу, у 1983 році музею природи присвоєно звання «Зразковий».

На даний час Демидівський ліцей має свій Прапор, Герб, Кодекс честі ліцеїста і Гімн.